Як вийти з депресії самостійно?

Бажання «вийти з депресії самостійно» — природне. Але справжня депресія не лікується волею, порадами чи відео на YouTube. Це психічний розлад, який змінює саму здатність думати, відчувати, діяти.

Існує три основні типи депресій за походженням:

1. Екзогенні — викликані фізичними ушкодженнями мозку (наприклад, після черепно-мозкової травми).
2. Ендогенні — пов’язані з хронічними захворюваннями (цукровий діабет, порушення роботи щитоподібної залози тощо).
3. Психогенні — спричинені психологічними факторами (тривалий стрес, втрата близької людини, емоційне виснаження).

За статистикою, близько 40% депресій — це ендогенні або екзогенні стани. У таких випадках жодна «самодопомога» не подіє. Це медична проблема, яка потребує медикаментозного лікування й психотерапії.

Тут усе залежить від контексту. Якщо депресія виникла на фоні стресу або втрати — ніби-то логічно: мине ситуація — мине стан. Але депресія змінює мозок. Вона «з’їдає» сили, мотивацію і здатність бачити реальність.

Людина в депресії живе у викривленому світі. Це не метафора — це симптоми. Класична депресивна тріада виглядає так:

1. «Моє життя — лайно» Усе сприймається у темних тонах, будь-яка подія — як негативна. Радість недоступна. Навіть виграш у лотерею здається безглуздим.
2. «Я — ніщо» Людина вважає себе невдахою, нездатною, непримітною. Навіть якщо в реальності вона успішна. Джим Керрі 20 років жив із депресією — і вважав себе просто клоуном, хоч і був зіркою.
3. «Майбутнього немає» Втрата сенсу. Людина не бачить жодної причини щось змінювати. Бо «все одно не вийде».

Ні. Це не думки — це порушення нейрохімічного балансу. Людина в депресії не «песиміст». Вона — хвора. Її мозок не виробляє достатньо нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну). І все, що здається «характером» або «реакцією на життя» — насправді симптом.

• Якщо є думки про самогубство або шкоду собі — негайно до психіатра.
• Якщо сил ще вистачає, радість зникла, нічого не хочеться, все «не має сенсу» — до психотерапевта.

Іноді достатньо психотерапії. Інколи — потрібно додати антидепресанти. У будь-якому випадку: діяти треба не тоді, коли стане зовсім погано — а тоді, коли ще хоч трохи хочеться вилізти.

Депресія — не застуда. Вона формується поступово, і вихід з неї теж потребує часу.
Індивідуальна психотерапія зазвичай триває не менше року. У складних випадках — довше.
Іноді доцільна ще й групова робота. Це не швидкий процес. Але він відновлює здатність жити, відчувати, бути собою.