Як працює психотерапія

У процесі психотерапії ви навчитеся краще розуміти власні реакції на інших людей, а також своє ставлення до себе. Терапевтична робота дає можливість прожити новий досвід взаємодії — і на цій основі покращити стосунки з іншими, включно зі стосунками із самим собою.

Вважається, що травматичний досвід у немовлячому віці та ранньому дитинстві може спричинити розщеплення психіки — тобто втрату цілісного сприйняття себе. У подальшому це впливає на те, як людина взаємодіє зі світом і з оточенням. Обговорення емоційних проблем у терапії дозволяє особистості стати більш інтегрованою, стійкою, цілісною — саме цього прагне психотерапевтичний процес.

Це відбувається поетапно. Після усвідомлення причин проблеми настає етап прийняття того, що є; проживання горя за тим, чого не відбулося; набуття нового досвіду в терапевтичних стосунках; поступове формування внутрішнього ресурсу для змін. Згодом усе це закріплюється на рівні нових нейронних зв’язків. За одну зустріч це не відбувається — саме тому психотерапія найчастіше триває довгостроково.

Я добре усвідомлюю, що говорити про травматичний досвід чи складні переживання буває боляче. Моє завдання — створити для вас простір, у якому ви почуватиметеся в безпеці, ділячись своїми думками, емоціями, тілесними й психічними реакціями.

Зберігаючи емпатію та чутливість, я допомагатиму вам відновлювати відчуття цілісності, формувати чіткі особисті межі та здатність витримувати як власні емоції, так і емоції інших людей.

Поступово ви зможете краще усвідомлювати себе, розвивати навички саморегуляції, справлятися з тривогою, напругою та іншими складними емоціями. Це особливо важливо для людей із комплексною травмою, ПТСР або пограничним розладом особистості.

Я добре знаю, як страшно буває ставати вразливим у терапевтичному процесі. Моє завдання — дати вам достатньо часу, тепла й стабільності, щоби сформувався довірливий контакт. Без нього неможливе справжнє внутрішнє дослідження. Також я допоможу вам тимчасово опертися на терапевтичні стосунки — адже в певний момент це необхідно для того, щоб терапія дійсно працювала.

Я запропоную уважно ставитися до перерв між сесіями, адже тривала відсутність контакту з терапевтом іноді може викликати хвилювання або тривогу. Це природна частина процесу, яку ми також зможемо обговорити.

З розвитком самосвідомості потреба у терапії буде зменшуватись.

Саме тому моя мета — зробити себе непотрібною. Повільно, але остаточно.