Онлайн по всьому світу.
Очно — у Києві
Очно — у Києві
Криза ідентичності
Наталія Біченко
Пошук себе поза роллю, статусом, очікуваннями, в умовах радикальних змін та війни
Ви продовжуєте функціонувати. Виконуєте свої соціальні ролі: керівника, батька, партнера, громадянина у своїй чи чужій країні. Але десь у проміжку між одним і другим є відчуття, що все це відбувається без вас. Або що той, хто мав бути вами, кудись зник, і ніхто цього не помітив.
Звісно це, можливо, криза зростання. Або це щось складніше.
Звісно це, можливо, криза зростання. Або це щось складніше.
Що таке криза ідентичності в дорослому віці
Ідентичність дорослої людини - не те, що ми “знаходимо” в юності і потім несемо з собою. Це конструкція, яка тримається на певному контексті: соціальному, географічному, професійному, стосунковому. Поки контекст стабільний, стабільними здаємося і ми самі.
Коли обставини змінюються радикально: еміграція, розлучення, втрата роботи, досягнення мети, яка мала дати відчуття повноти, конструкція може не витримати. Не тому що людина слабка. А тому що те, на чому трималася її ідентичність, виявилось зовнішнім.
Війна в цьому сенсі - особливий контекст. Вона не створює кризу з нічого, але безжально оголює те, що давно було нестійким.
Хто я поза своєю країною, своїм містом, своєю звичною версією себе? Питання, які роками можна було відкладати, раптом перестають чекати.
Криза ідентичності, це момент, коли старі відповіді більше не працюють, а нових ще немає.
Коли обставини змінюються радикально: еміграція, розлучення, втрата роботи, досягнення мети, яка мала дати відчуття повноти, конструкція може не витримати. Не тому що людина слабка. А тому що те, на чому трималася її ідентичність, виявилось зовнішнім.
Війна в цьому сенсі - особливий контекст. Вона не створює кризу з нічого, але безжально оголює те, що давно було нестійким.
Хто я поза своєю країною, своїм містом, своєю звичною версією себе? Питання, які роками можна було відкладати, раптом перестають чекати.
Криза ідентичності, це момент, коли старі відповіді більше не працюють, а нових ще немає.
Як відбувається процес психотерапіі
У психоаналітичній терапії ми не будуємо нову ідентичність і не шукаємо “справжнє Я”, яке десь заховане й чекає на відкриття. Натомість досліджуємо, як саме формувалась та версія себе, яку ви вважали собою. Які частини були прийняті, а які відкинуті як незручні, небезпечні, не відповідні очікуванням.
Це робота з тим, що вже є, з тим, що проявляється в мові, у снах, у реакціях, у тому, що здається очевидним і не варте уваги. Поступово виникає більша здатність перебувати з цим питанням і жити зі значно більшою свободою від тих відповідей, які колись нав’язав контекст.
Це робота з тим, що вже є, з тим, що проявляється в мові, у снах, у реакціях, у тому, що здається очевидним і не варте уваги. Поступово виникає більша здатність перебувати з цим питанням і жити зі значно більшою свободою від тих відповідей, які колись нав’язав контекст.
Цей шлях для вас, якщо:
- Ви живете звичною роллю і не знаєте, що залишиться, якщо її забрати.
- Обставини змінилися, а відчуття себе розсипалось разом з ними. Ви той самий, але щось фундаментальне стало незрозумілим.
- Ви в еміграції і розумієте, що питання “хто я” більше не має звичної відповіді.
- Ви досягли того, до чого йшли роками і замість задоволення відчули порожнечу.
- Ви читали про кризу ідентичності, можливо про Еріксона або Фромма і розумієте, що вам потрібна не ще одна книга. Вам потрібна робота.
Початок розмови
Психотерапія не поверне вас до себе колишнього. Вона допомагає зустрітися з тим, що вже є: з тими частинами, які не вписувались у зручну версію, з питаннями, які довго не мали права звучати.
Це повернення здатності витримувати відповіді питання.
Це повернення здатності витримувати відповіді питання.