ПТСР у українців
під час війни

Українське суспільство вже понад чотири роки перебуває в стані, який важко описати лише медичними термінами. Війна стала не просто зовнішньою подією, а масивним фактором, що трансформує саму структуру нашої психіки. Сьогодні ми все частіше чуємо про ПТСР, проте часто цей діагноз вживається як побутовий ярлик, що не відображає всієї глибини процесів, які відбуваються всередині нас.

Внутрішній конфлікт сучасної людини в Україні - це постійна напруга між потребою адаптуватися до хаосу та прагненням зберегти свою ідентичність. Як фахівці, ми спостерігаємо не просто сплеск розладів, а складну перебудову «внутрішньої моделі світу».

У цій статті ми розберемося, чому стандартне розуміння посттравматичного розладу потребує корекції в умовах триваючої війни, які механізми захисту рятують нас сьогодні та в чому полягає роль психоаналітичної терапії в процесі відновлення.

Згідно з міжнародними стандартами, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - це стан, що виникає після завершення дії травмуючого фактора. Це момент, коли подія вже в минулому, але психіка продовжує відтворювати її в уяві з реалістичністю, що паралізує сьогодення.

Проте ситуація в Україні є унікальною. Ми перебуваємо під впливом стресу, який не припиняється. Саме тому в професійному середовищі, зокрема за визначенням провідного українського психіатра-психотерапевта Олександра Фільца, все частіше використовується термін «пролонгована (або протрагована) у часі травма». Ми не маємо «пост»-періоду, ми живемо всередині травми, яка видозмінюється - від загрози обстрілів до інформаційного тиску.

Психоаналітична перспектива розглядає ці стани не як «хвороби» у чистому вигляді, а як викривлення нормальних психічних процесів. Травма стає кількісною зміною: те, що було нормальною тривогою, через масивність зовнішнього тиску перетворюється на патологічну реакцію.

Психіка кожної людини базується на вбудованій моделі світу - системі очікувань та цінностей, що дозволяють нам орієнтуватися в реальності. Війна руйнує цю модель. Коли реальність стає непередбачуваною, у нас залишається два шляхи: або змінити обставини (що часто неможливо), або провести повну реконструкцію моделі світу.

У цьому процесі ключову роль відіграють несвідомі захисні механізми. Важливо розрізняти їх за рівнем зрілості:

1. Зрілі механізми: Гумор, креативність та раціоналізація. Вони дозволяють знизити емоційну напругу без розриву зв'язку з реальністю.
2. Незрілі механізми: Заперечення («війни немає», «мене це не стосується»). Хоча на короткий час це дає полегшення, у довгостроковій перспективі заперечення веде до глибоких психічних збоїв

Цікаво, що під час самої війни кількість важких психічних розладів може зменшуватися. Це пояснюється мобілізацією архаїчних способів виживання, які «перекривають» потребу в симптомі як формі адаптації до мирного життя

Прояви травми охоплюють усі сфери життєдіяльності. Для зручності їх можна систематизувати:

У психоаналізі існує концепція «нав'язливого повторення». Психіка намагається знову і знову повернутися до травми, щоб цього разу «опанувати» її, знайти рішення, якого не було в момент катастрофи. Якщо досвід не символізований (не проговорений, не осмислений), він залишається в активному стані, споживаючи величезну кількість психічної енергії.

Закріпленню симптому також сприяє неможливість саморегуляції. Коли зовнішній хаос триває, внутрішня система стабілізації виснажується, і симптом стає єдиним доступним (хоч і болючим) способом підтримувати цілісність особистості.

На відміну від методів, що фокусуються лише на усуненні симптомів, психоаналітична психотерапія працює з особистістю в цілому. Ми розглядаємо симптом як частину вашої унікальної історії.

• Глибина роботи: Ми досліджуємо, чому саме цей аспект війни став для вас найбільш руйнівним і як він резонує з вашим минулим досвідом.
• Передача знання: Кваліфікована психотерапія - це метод, що передається від вчителя до учня. Важливо уникати фахівців «від природи», які не мають клінічної підготовки та розуміння межі між нормою та патологією.
• Тривалість: Реконструкція моделі світу потребує часу. Травма, що формувалася місяцями, не зникає за кілька зустрічей. Це процес відновлення здатності довіряти та творити.

У мережі доступно багато засобів самодопомоги. Ви можете знайти, наприклад,

Тест PCL-5: Шкала симптомів ПТСР

Проте пам'ятайте: результати опитувальника не є діагнозом. Самодіагностика може призвести до хибних висновків та неправильного самолікування, що лише ускладнить стан.

Діагноз це результат клінічної оцінки фахівця, який бачить межу між нормальною реакцією на ненормальні події та розладом

Кваліфікований терапевт має «подвійну орієнтацію»: він розуміє душевні процеси (психологічний аспект) та знає психіатричні маркери (біологічний аспект), щоб вчасно залучити суміжних фахівців.

Статтю підготовлено спеціалістом в галузі психоаналітичної психотерапії. Мій підхід базується на розумінні біопсихосоціальної моделі людини.

Я чітко визначаю межі своєї компетенції: у випадках тяжких розладів терапія відбувається виключно в координації з лікарями-психіатрами.

Я не обіцяю «миттєвого зцілення за один сеанс», оскільки глибока робота з травмою потребує часу та професійної відповідальності.

Конфіденційність пацієнта та етичні стандарти є пріоритетом нашої діяльності.